Вальдорфська школа

- це загальноосвітня школа, що не підкорюється інтересам специфічних соціальних груп: світоглядних, релігійних, політичних...

Вальдорфська педагогіка

створена для задовольнення потреб дитини і має на меті розвиток її власного потенціалу.

Вальдорфська школа

- це среда для виховання вільної особистості.

Вальдорфська школа

є цілісною від дошкільного до кінця шкільного періоду.

Вальдорфський дитячий садок

- це основа майбутнього здорового життя.

У вальдорфській школі

один педагог супроводжує клас перші 6-8 років як основний учитель.

У вальдорфській школі

дві іноземні мови вивчаються із перших класів.

Вальдорфська школа

– це викладання основних предметів епохами.

Вальдорфська школа

- це відсутність примусу, оцінок та стереотипів.

Вальдорфська школа

- це пробудження інтересу до навчання.

Вальдорфська школа

- це широкий комплексний підхід до вивчення довкілля.

Вальдорфський дитячий садок

- це домашня атмосфера у різновікових групах.

Вальдорфська школа та сад

- це природний інтер'єр,іграшки та меблі з натуральних матеріалів.

Вальдорфська школа

- це максимальна близькість до природи (город, ферма) та віддаленість від плодів цивілізації (обмеження телепереглядів,комп'ютера,Інтернету).

Вальдорфська школа

- це сотні випускників – сьогодні студентів українських та зарубіжних вищих навчальних закладів.

Вальдорфські вчителі

крім традиційного педагогічного мають вальдорфську освіту та бажання безперервного професійного розвитку.

Вальдорфська школа

- це повага до особи дитини та її індивідуальності.

Вальдорфська школа

приділяє особливу увагу естетичним та трудовим дисциплінам (ліплення, малювання, музика, ткацтво, в'язання, рукоділля, деревообробка, драма тощо).

Вальдорфська школа

- це розвиток здатностей старшокласників робити самостійні судження.

Вальдорфська школа

- це цікаві уроки, незабутні свята, різноманітні екскурсії, театральні вистави та мовна практика закордоном.

Практика 6 класса в Староеметовке (15-17.05.2013)

Наконец-то пришло время долгожданной практики!  Запакованы рюкзаки, погружены планшеты.Путь недолог. Уже с шоссе можно видеть излучину Куяльницкого лимана, поблескивающую на солнце.
Наш лагерь располагается в небольшой роще серебристого лоха, повсюду приготовившего для нас свои колючки. Разведен костер, расставлены палатки, и начинается работа. Мы взбираемся на песчаный карьер, вооруженные планшетами и цветными карандашами, и рисуем открывающийся перед нами ландшафт. Изгибаясь, бывшее русло уходит вдаль, теряясь за горизонтом. Мы знаем, что где-то там море. А здесь белоснежные залежи соли, дымка над  берегом…
Мы отправляемся выяснить,  соль это или все же снег?.. Наши ноги вязнут в черной смоляной жиже,  неожиданно налетевший ветер уносит листы бумаги. Мы возвращаемся на твердую землю с горстью соляных кристаллов в руке и рисуем их сложные многогранники. Любуясь тихим заревом заката,мы замечаем старые покосившиеся кресты немецкого кладбища. Нет ни имен, ни дат. Когда-то эти люди основали село, тоже видели такой закат, а их дети собирали соль.
На следующий день мы рисуем профиль почвы песчаного карьера, пытаясь определить,какие геологические процессы сформировали его. Затем совершаем марш-бросок - испытание на выносливость и возвращаемся назад по лиману. Кажется, что совсем немножко и будет вода, ее же видно! Она ясным зеркалом отражает небо. Но ее нет. Это- мираж,  манящий прохладой и свежестью.
На третий день мы наблюдаем скворцов  у их гнезд, а также их красочных соседей-щурков. Песчаный карьер  –  их дом.
   Практика окончена.  Собираемся и едем домой. Не хочется возвращаться в шумный пыльный город…
Фотографии ученицы 6-го класса Ани Мезиновой.

Кокошинская И.В. 
16.06.13.

Вальдорфська школа

Проморолик про школу https://www.youtube.com/watch?v=UR1VV-7CsYo

Шкільний календар