Сніг

Школа повинна бути пов'язаною з навколишнім світом. Робити вигляд, що сніг - це не диво, найбільша помилка вчителя.

Читати далі

Казки в вальдорфської школі

Самі пишуть, самі оформлюють. Саме так вивчають казки наші першокласники. І кожна така книжка казок - неповторна. Такі реліквії потім зберігаються в родинах довгі роки. І часто вже випускники гортають їх зі своїми дітьми.

Читати далі

Мова - це правила, чи дух?

Нащо йому та орфографія та пунктуація. Он блогери пишуть без отого всього - і гроші заробляють! І взагалі, у вас діти з першого класу помилки роблять.

Чи мова - то лише правила?

Якщо подивитися посібник з будь-якої мови, то важко собі зізнатися, мало не половину правил не буде знати навіть пересічний філолог. Бо неможливо назавжди завчити всі ті суфікси і префікси і ніколи їх не плутати.

Але правила - це лише те, що витікає з самої мови, що дає можливість побачити наочно те, що людина повинна відчути. У кожної мови - свій дух. Це її звучання, структура, побудування речень та навіть текстів. Ви ніколи не переплутаєте німецьку та українську, адже в них закладено різне, в них різна історія, різні чинники впливали на їхнє формування.

Мова - живе втілення характеру народу. І всі закони мови формуються під впливом цього народу. Саме тому вивчення мови - це не тільки і не стільки вивчення правил, скільки розуміння закономірностей. Цей шлях важчий, але і результат дає глибший. Адже правило можна забути, а ось шлях пошуку закономірностей, який пройшов сам, вже не забудеш.

Коли на мову дивитися як на щось живе, то вона стає цікавим об'єктом для дослідження. І в процесі цього дослідження грамотність з'являється сама собою. Бо відкриття стають знаннями.

Етапи вивчення мови чітко відповідають етапам становлення дитини. За вальдорфською програмою, діти спочатку вчать літери через образи, потім вивчають звуки (і таким чином закладають основу правопису м'якого знаку, апострофу та багато інших правил), потім знайомляться з основними частинами мови. Іменник, прикметник та дієслово постають у своїх основних якостях, як предмет, ознака та дія, і їх вже неможливо переплутати. Потім з'являються перші розділові знаки, члени речення. З 5 класу вже ґрунтовно досліджуються частини мови. Це час розвитку волі, тож через велику кількість вправ діти знаходять основні відмінності між частинами мови, між категоріями іменників, прикметників. Ці слова більше описують, ніж діють, як і гармонійні п'ятикласники. 6 клас - етап рішучих змін і правил. І основна тема цього віку - дієслово. Цьому допомагає вивчення займенників, числівників, але передує все ж саме дієслово з його видами та станами.

7 класс - вже поступовий перехід до етапу мислення. І з'являються найбільш складні частини мови - дієприкметник, дієприслівник, прислівник та службові частини мови. В 8 класі підлітки дуже швидко ростуть, сили організму йдуть на перебудову тіла, і в допомогу такій перебудові йде синтаксис простого речення. Все чітко, структуровано, на новому, вже доступному дітям рівні.

9 клас - найцікавіший. Діти досконало вивчають складне речення, починають бачити структуру великого через маленьке. І відбуваються дива: на цьому тлі починають виправлятися навіть орфографічні помилки. Настав час, коли те, що закладалося 9 років, дає свої плоди. Перший етап формування володіння мовою завершується.

У старшій школі вже йде формування тонкого розуміння нюансів. Чому краще не вживати пасиву, як звернутися до друга, а як - до ворога, чим художній стиль відрізняється від публіцистичного?

І насамкінець діти пробують свої сили у риториці. Тобто, практично застосовують все те, чому вчилися всі роки.

Так чому ж тоді блогери так безграмотно пишуть? Бо недовчили правила там, де треба було досліджувати мову

Читати далі

Математика у вальдорфській педагогіці

Математика... Як багато людей стали "гуманітаріями", бо не змогли осягнути її красу.

Але у вальдорфській педагогіці математика - це просто. Це не абстракція, це частина життя. Вона є у квітах, у зорях, у простих фігурах та навіть у картинах ізониттю. Саме тому для випускників вальдорфських шкіл математика - зручний інструмент, яким можна і треба користуватися.

Її спочатку приносять гноми в 1 класі. Вони вчать множити та ділити, складати та віднімати. Потім поступово, через рухи ритмічної частини, через волю діти вчать таблицю множення. Пізніше настає час побачити красу - і приходить епоха геометрії вільної руки. За нею - час точних вимірювань. З'являються чіткі мандали, форма, колір. І з тим - чітке уявлення про форму та об'єм. Потім поступово входять відсотки, формули, дробі... Діти ділять піцу на шматки, збирають моделі фігур, ліплять, переводять формули у щось не таке абстрактне. І так, поступово, крок за кроком впускають в своє життя таку страшну математику.

В старшій школі математика - не страшний набір абстрактних знань, а щось живе, прекрасне. І навіть більше. В 11 класі з'являється те, чого немає в інших школах - проєктивна геометрія. Це розділ математики, який перевертає уявлення про простір догори дригом. І допомагає дітям побачити іншу точку зору на світ. Так математика допомагає дорослішати, формувати власну думку, підбадьорювати у виборі власного шляху.

Так вальдорфська школа руйнує стереотипи про "гуманітаріїв" та "математиків". Бо справжню математику можуть зрозуміти всі. Адже математика - краса світу, що приймає чітку форму.

Читати далі

Про "неважливі" уроки

Ліплення, живопис, рукоділля, література, музика.... або про "неважливі" уроки.

Невже ваші діти до 11 класу на флейті грають? А нащо їм ті гобелени? І взагалі - що за список літератури, у них що, є зайвий час? Хай краще математику чи англійську повчить - буде користь!

А і справді, навіщо дітям предмети мистецького курсу? Невже "для загального розвитку"?

Ліплення в вальдорфських школах починається ще з дитячого садка. В першому 7-річчі малечі працюють з воском, що дбайливо розігрівається дитячими руками. Цей натуральний матеріал допомагає дитині сформувати правильне уявлення про співвідношення форми та кольору, текстури. Віск дає можливість роботи з "живим" матеріалом, що змінює свої властивості протягом ліплення. А ще віск теплий і приємний на дотик. А для дитини важливо все, що формує її оточення. В садочку ще немає роботи з формою, ви не зустрінете виставки робіт з однаковими сливами чи квіточками.

В школі починається ліплення з глини. Спочатку це прості роботи, в 3 класі - колективне створення Світу, в 4 - овочі та фрукти, в 5 - з появою геометрії - геометричні фігури. Глина допомагає руками відчути те, про що говориться на інших уроках. На ліпленні діти переживають основну тему віку в живому просторі. Вони відчувають обсяг і не відволікаються на колір. В 8 класі приходить анатомія, а з нею - робота над скелетом з глини. І у кожного він свій, власний. Далі - репродуктивна система і поява дитини з першої клітини, а у випускному класі - робота з зовнішним - 11-класники завершують власне формування і ліплять власні голови - так закінчується період формування мислення в школі.

Якщо ліплення дає відчути об'єм, то вже живопис дає насолодитися фарбами. Малювання по мокрому, графіка, акварелі та масло - діти протягом шкільного життя проживають певні етапи розвитку. Всі вони супроводжуються різними техніками живопису. Це живий процес. Під час цих уроків дитина втілює себе, виражає те, що не завжди може сказати словами. Це уроки, з яких дітей доводиться забирати, бо інакше їх інколи можно не дочекатися наступним вчителям

.

Музика допомагає виразитися дитині. Соло, хор, різні партії в хорі, вправи на ритм, гра на флейті - ця можливість реалізувати себе безцінна. Відчуття, що ти - частина великого задуму, що від тебе залежить, як буде звучати кожен - це дисциплінує, надихає та дає поштовх для розвитку. Адже співати та грати, виявляється, можуть всі. І знати це для дитини - велике задоволення. І, звичайно, музика дає можливість розвивати душевні якості, які ніщо більше так не підсилює.

Література ніби і звичний предмет, але все ж таки залишається предметом для дискусії. Адже не всі діти полюбляють читати. І якщо живопис і ліплення розкривають потенціал дитини прямо на уроці, то література потребує додаткового опрацювання вдома. Інколи - досить важкого. Адже далеко не всі книги розважають. Більшість потребує великої душевної роботи. І тут починається спротив. Але він часто закінчується у класі, коли ті, хто прочитав твір, роблять для себе маленькі чи великий відкриття про життя, світ і самих себе. Ті ж, хто так і не спромігся прочитати, залишаються без цих осяянь. Так діти зростають. І результати такої роботи над книгами стають помітними згодом, навіть після закінчення школи. Чи здатна людина розмірковувати, аналізувати, сперечатися? Чи торкається щось несправедливе та жорстоке її душі чи проходить повз? Все це багато в чому залежить від ставлення дитини до уроків літератури.

Рукоділля та ремесло - чи не найважливіші предмети в школі. І саме від них залежить, чи будуть у дитини успіхи в більш академічних дисциплінах. Бо саме ручний труд виховує в дитині волю. Звісно, що шедеври вишивки чи деревообробки народжуються не у кожного. Але точно кожний може наполегливо працювати і не здаватися. Чи багато зараз вдома діти працюють руками, чи багато чого вміють? У вальдорфських школах учні вміють майже все, без розділення на хлопчиків та дівчат. Бо воля не має статі. І найкраще, що ви можете зробити для своєї дитини, підтримати її у цій роботі та заохотити для рукоділля та ремесла. Адже лише сформована воля допоможе потім їй долати математику чи мови.

Людина розвивається все життя. І для того, щоб вона розвивалася різнобічно, їй потрібні всі ці "зайві предмети" щонайменше до закінчення школи. А краще - все життя.

 

Юлія Савченко

Читати далі