Ліплення, живопис, рукоділля, література, музика.... або про "неважливі" уроки.
Невже ваші діти до 11 класу на флейті грають? А нащо їм ті гобелени? І взагалі - що за список літератури, у них що, є зайвий час? Хай краще математику чи англійську повчить - буде користь!
А і справді, навіщо дітям предмети мистецького курсу? Невже "для загального розвитку"?
Ліплення в вальдорфських школах починається ще з дитячого садка. В першому 7-річчі малечі працюють з воском, що дбайливо розігрівається дитячими руками. Цей натуральний матеріал допомагає дитині сформувати правильне уявлення про співвідношення форми та кольору, текстури. Віск дає можливість роботи з "живим" матеріалом, що змінює свої властивості протягом ліплення. А ще віск теплий і приємний на дотик. А для дитини важливо все, що формує її оточення. В садочку ще немає роботи з формою, ви не зустрінете виставки робіт з однаковими сливами чи квіточками. В школі починається ліплення з глини. Спочатку це прості роботи, в 3 класі - колективне створення Світу, в 4 - овочі та фрукти, в 5 - з появою геометрії - геометричні фігури. Глина допомагає руками відчути те, про що говориться на інших уроках. На ліпленні діти переживають основну тему віку в живому просторі. Вони відчувають обсяг і не відволікаються на колір. В 8 класі приходить анатомія, а з нею - робота над скелетом з глини. І у кожного він свій, власний. Далі - репродуктивна система і поява дитини з першої клітини, а у випускному класі - робота з зовнішним - 11-класники завершують власне формування і ліплять власні голови - так закінчується період формування мислення в школі.
Якщо ліплення дає відчути об'єм, то вже живопис дає насолодитися фарбами. Малювання по мокрому, графіка, акварелі та масло - діти протягом шкільного життя проживають певні етапи розвитку. Всі вони супроводжуються різними техніками живопису. Це живий процес. Під час цих уроків дитина втілює себе, виражає те, що не завжди може сказати словами. Це уроки, з яких дітей доводиться забирати, бо інакше їх інколи можно не дочекатися наступним вчителям
.
Рукоділля та ремесло - чи не найважливіші предмети в школі. І саме від них залежить, чи будуть у дитини успіхи в більш академічних дисциплінах. Бо саме ручний труд виховує в дитині волю. Звісно, що шедеври вишивки чи деревообробки народжуються не у кожного. Але точно кожний може наполегливо працювати і не здаватися. Чи багато зараз вдома діти працюють руками, чи багато чого вміють? У вальдорфських школах учні вміють майже все, без розділення на хлопчиків та дівчат. Бо воля не має статі. І найкраще, що ви можете зробити для своєї дитини, підтримати її у цій роботі та заохотити для рукоділля та ремесла. Адже лише сформована воля допоможе потім їй долати математику чи мови.
Людина розвивається все життя. І для того, щоб вона розвивалася різнобічно, їй потрібні всі ці "зайві предмети" щонайменше до закінчення школи. А краще - все життя.
