Живопис як терапія душі

Живопис. Цей предмет у вальдорфських школах викладається з 1 по 11 клас. Діти вчаться відчувати колір, форму, рух. Так, в початковій школі діти працюють з чистими кольорами. Вони слухають про них історію, а потім переживають взаємодію з синім, червоним, жовтим. У другому класі вони вже малюють байки. У цих живописних вправах ще немає форми, лише настрій кольору, але він дає глибоке розуміння процесу. Потім на аркуші паперу діти малюють жовтогарячу землю та блакитне небо. І там, де вони зустрічаються, народжується живий паросток. Це зовсім інше відчуття, ніж коли просто логічно пояснюється поява зеленого кольору.

А далі діти поступово кольорам надають форму. І вже з'являються дерева, історії, колективні роботи та індивідуальні шедеври.

У перехідному віці діти ніби забувають про кольори і починають працювати вугіллям, вимальовуючи світло та тінь. Так вони показують назовні те, що панує всередині.

І після цього періоду настає час перспективи та нових технік. Малюнки стають більш глибокими, більш неповторними. Вже з'являються копії гравюр, а за ними - портрети однокласників в різних стилях.

І віншує все робота маслом - копія картини великого митця.

Протягом всього цього часу живопис стає для дітей можливістю побачити навколишній світ, з'єднатися з ним. Уроки живопису під супроводом умілого вчителя дають змогу розкритися таланту кожного, навіть того, хто ніколи не міг малювати. Діти дивуються самі: а я і так вмію? І після такого відкриття починають бачити світ по-іншому, зі всіма відтінками та деталями.

Такий живопис - це терапія душі, що супроводжує дитину у вальдорфській школі з 1 по 11 клас.