Що потрібно підлітку в першу чергу: визначитися зі своїм вибором на все життя в 16 років чи мати змогу зміцніти, отримати підтримку дорослих та реалізувати безліч проєктів протягом старшої школи? Давайте разом порозмірковуємо.
Вузька спеціалізація - це "фішка" сучасної освіти. Життя прискорюється, дитині треба давати лише необхідне, гуманітарні науки та мистецтва зайві, робота руками не знадобиться у житті, тож не треба і час витрачати. Знайомо? З поширенням такої думки в суспільстві побільшало і курсів живопису чи музики для дорослих. Адже усвідомлення того, що пройшло повз у підлітковому віці, приходить обов'язково.
Які ж завдання справжньої старшої школи? Надати майданчик для самовираження підлітків. В віці від 14 років на перший план виходить мислення. Не просто засвоєння нових знань, не енциклопедичність, а саме мислення як акт творіння дійсності. Молоді люди вже достатньо вміють, вони прагнуть сами досліджувати всесвіт навколо, а не брати на віру готові знання попередніх поколінь. Це час натхнення, час сміливих рішень, час відкриттів та проривів. І для цього потрібне середовище, здатне пробудити сили для подібної діяльності. Не вузьке вивчення теорії чи практики в межах спеціальності, а великий світ, в якому кожному знайдеться місце. Тоді знання стають опорою, а не просто метою. Молоді люди отримують поштовх для творчості. І головне: тоді життя стає цікавим та корисним перш за все для самих молодих людей. А чи не це і є самореалізацією?
Вузька спеціалізація - це "фішка" сучасної освіти. Життя прискорюється, дитині треба давати лише необхідне, гуманітарні науки та мистецтва зайві, робота руками не знадобиться у житті, тож не треба і час витрачати. Знайомо? З поширенням такої думки в суспільстві побільшало і курсів живопису чи музики для дорослих. Адже усвідомлення того, що пройшло повз у підлітковому віці, приходить обов'язково.
Які ж завдання справжньої старшої школи? Надати майданчик для самовираження підлітків. В віці від 14 років на перший план виходить мислення. Не просто засвоєння нових знань, не енциклопедичність, а саме мислення як акт творіння дійсності. Молоді люди вже достатньо вміють, вони прагнуть сами досліджувати всесвіт навколо, а не брати на віру готові знання попередніх поколінь. Це час натхнення, час сміливих рішень, час відкриттів та проривів. І для цього потрібне середовище, здатне пробудити сили для подібної діяльності. Не вузьке вивчення теорії чи практики в межах спеціальності, а великий світ, в якому кожному знайдеться місце. Тоді знання стають опорою, а не просто метою. Молоді люди отримують поштовх для творчості. І головне: тоді життя стає цікавим та корисним перш за все для самих молодих людей. А чи не це і є самореалізацією?