Про шкільні будні та свято. Свято архангела Михаїла

Про шкільні будні та свято. Свято архангела Михаїла. Де є переживання проходження перешкод, зустрічі зі своїм драконом. Чому я говорю «так», чому скажу «ні»?

Цього року особливе все у нашому навчанні. У наших зустрічах з дітьми. Це потребує зусиль. Від дорослих. Хотіти рухатися та робити те, що не так просто, не так комфортно, не завжди до кінця зрозуміло.

Як провести свято, коли нема своєї території, діти- не бачать один одного, стали частими повітряні тривоги та з‘явилися техногенні дракони- дрони?

Цього року я сказала п‘ятикласникам: «Нам треба підтримати першокласників. Бути разом. Щоб діти побачили, що ми- школа. Що є інші діти, які також проходили шлях підготовки до посвяти у лицарі».

І ось що у нас вийшло у цей день: сонячна зустріч, радісна взаємодія. Взаємодія вчителів, дітей. Все, щоб свято для малечі стало не тільки переживанням історії, а й рухом. Щоб дракон зник з обрію душі . Як не було під час нашої зустрічі жодної темної хмари на небі та повітряної тривоги.

Учні з 1 по 7 клас включно та вчителі зустрілися! Проходили персональні та спільні випробування, рахували довго та точно, тримали рівновагу разом, перевіряли себе на влучність, супроводжували 1 клас у отриманні загадкового ключа…..бо свято тільки почалося, через тиждень ми чекаємо на продовження. Наш колектив, вчителі та учні старшої школи щось готують для юних лицарів.

Я щаслива. Я за цей тиждень зустрілася зі своїми драконами. І щось нове, мені здається, вийшло з цієї зустрічі.

Чого і вам бажаю.

Люблю».

Наталія Бурилова, основний вчитель 5 класу