Ми живемо в темні часи. Темрява навколо, часто темрява наймагається пробратися всередину, темрява як несподіванка кожного разу. Дні стають коротшими, вечорами нас все частіше супроводжує свічка, а не електричне світло ламп.
І тоді, коли настають найтемніші часи, з‘являється надія. Це ще не шлях відродження, для цього є Різдво. Але тепле світло ліхтарика стає тим живим імпульсом, навколо якого з новою силою гуртуються люди.
Зазвичай ми довго думаємо, як створити тишу і темряву навколо дітей, бо місто не залишає шансу пережити диво живого вогню. Але цього року місто разом з нами поринуло у сутінки. І тим яскравіше сяяли ліхтарики, зроблені дітьми власноруч. Тим теплішою була допомога батьків, які готували обід і смаколики для всієї школи. І тим важливішою була вистава, проведена, вже за новим звичаєм, на нашій унікальній сцені у сховищі.
Це точно особливе свято. І знаєте, ми справді принесли світло! Після 3 днів майже суцільної темряви в школі з‘явилася електроенергія. Повернулося світло і в будинки наших учнів. Бо світло завжди перемагає темряву. Бо свято ліхтариків - це найсильніше свято року. Свято тепла. Свято перемоги.