Як я провела літо

Навесні я була у Швейцарії, на світовій зустрічі вальдорфських педагогів. 61 країна, представники різних держав, зібралися в одному залі, щоб говорити про те, що важливо бачити та шукати зараз загально всім, рухаючись у вальдорфській педагогіці. 1000 людей у залі кожного дня збиралися та раділи зустрічі. Я дуже надихнулася та захотіла поділитися цим натхненням та силою з колегами, що не могли виїхати з України та бути на конференції.

І ось з’явилася нагода, та у червні відбулася зустріч із координатором Notfalkpedagogik в Україні Джессікою Прентец. Це - частина великого фонду, який підтримує зараз вальдорфську педагогіку та людей, що з цим пов’язані. Зокрема, Notfalkpedagogik - це вальдорфські вчителі з Європи, які як волонтери працюють з дітьми у країнах, де відбувалися та відбуваються бойові дії. Сірія, Ірак. А тепер - і Україна. Наші колеги давно зрозуміли, що вальдорфська педагогіка загально вже є інструментом зцілення та отримання сил травмованим дітям. І перше, про що завжди говорять волонтери руху, це про найважливіше - повернення радості життя, що є таким важливим і непростим одночасно. Отож, поспілкувавшись із Джессікою, ми згенерували загально ідею щодо всеукраїнської зустрічі вальдорфських вчителів, які працюють зараз в Україні. Щоб дати інструменти для роботи з дітьми, а ще, що так важливо, - інструменти для самовідновлення. Щоб вчителі після такого важкого року змогли отримати радість від зустрічі, навчання та відпочинку. Та йти з цим у новий навчальний рік.

Багато було зроблено. І в кінці серпня у Покутті, в мальовничій місцевості, відбулася ця зустріч. Більш як 100 людей загально прожили 5 днів: українські вчителі, німецькі колеги з Notfalkpedagogik, перекладачі, діти вчителів. Всі ми спілкувалися, вчилися та раділи життю, вчилися зустрічатися зі складними моментами в роботі, загально розуміти, що ми можемо дати у своїй роботі дітям, підтримуючи їх у такі непрості часи. Лекції, 5 робочих груп, походи до Дністра, смачна їжа, тиша навкруги. Сподіваюсь, що у нас вийшло. Ми завершили наш семінар 24 серпня. Наші сертифікати датовані цим днем. Для мене це як маленький вклад у рух вальдорфської педагогіки в 

Україні. Та - моя маленька перемога в очікуванні спільної великої.

Рухатися до людей. Рухатися до перемоги. Шукати у цьому радість та жити. Отаку мету беру собі й надалі та ділюсь з Вами своїми міркуваннями.

До нових зустрічей!

Із повагою, Бурилова Наталія. 

Читати далі