Хто не сидів ночами, розвʼязуючи абстрактні формули? Хто не вчив параграфи і не писав великі конспекти про те, що не можна побачити чи відчути? Хто після уроків фізики в школі отримав багато теоретичних, але мало практичних знань?
Так якою ж має бути фізика у школі, щоб залишити по собі не тільки приємні спогади, а й практичні знання? Цікавою і зрозумілою! Вивчення фізики має починатися з суто практичних речей: зі спостереження, відкриттів і висновків. Адже саме так наука просувається вперед - з можливості усвідомити і зрозуміти закономірності того, що ще було не відомо. Лише вміння пройти шлях вченого може навчити фізики. А вже за конкретними спостереженнями, висновками і навіть маленькими відкриттями настає черга сухої теорії та математичних розрахунків. Це і справді парафія вчених, які зможуть змінити цей світ.
Але де б були вчені без простого спостереження?
Саме тому фізика у вальдорфських школах з 6 класу вивчається методом дослідження навколишнього світу, щоб цей світ став зрозумілим, а майбутні винахідники мали на що спертися у своїх пошуках і не загубилися одразу у світі формул.
Адже живе дослідження породжує живий інтерес. Інтерес, що зберігається протягом усього життя.