У початковій школі у вальдорфі є такий урок - рухливі ігри. Це простір, який створює вчитель для активної взаємодії дітей. Якщо просто, то вчитель вчить дітей…грати. А заодно будує взаємодію в команді, дає можливість опанувати своє тіло і вчить стратегії. Рухливі ігри - це не класичні уроки фізкультури з нормативами. Це час, коли дитина переживає щастя руху, не обмеженого чіткими рамками. Є спільний напрямок, але кожен в ньому залишається собою.
У середній та старшій школі рухливі ігри вже не актуальні. На заміну їм приходять командні ігри і різні активності, які змінюються разом з віком учнів. У 5 класі діти готуються до Олімпійських ігор: метають спис, борються, бігають. У 7 класі вчаться крутити пої. У старшій школі опановують ті самі пої, але вже зі справжнім вогнем. Разом із цим підлітки вчаться максимально володіти своїм тілом і відчувати задоволення від вільного і чіткого руху.
Якщо фізкультура викладається правильно, то вона сприяє здоровому розвитку тіла і задовольняє потреби людини в русі. А здорове тіло є основою розвитку почуттів та інтелекту. Отже, фізкультура повинна супроводжувати людину протягом усього життя. Принаймі, шкільного.
